- надути
- —————————————————————————————наду́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
надути
Смотреть что такое "надути" в других словарях:
надути — див. надувати … Український тлумачний словник
надути — див. надувати … Словник синонімів української мови
надувати — 1) = надимати, надути (наповнюючи повітрям / газом, збільшувати в об ємі), здувати, здути, роздувати, роздути 2) = надимати, надути (про вітер наповнюючи повітрям, натягати, робити пружним що н.), напинати, напнути, нап ясти, роздувати, роздути… … Словник синонімів української мови
надуваний — а, е. Якого можна надути … Український тлумачний словник
надутий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до надути 1), 2). 2) у знач. прикм.Збільшений щодо величини, об єму і т. ін. 3) у знач. прикм., перен., розм. Гордовитий, чванливий, бундючний, пихатий. 4) у знач. прикм., перен., розм. Який має ображений, сердитий … Український тлумачний словник
понадимати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Надути повітрям, газом багато чого небудь. || Натягнувши, розпрямити багато чого небудь (вітрила, одежу і т. ін. – про вітер). 2) Збільшити в об ємі напруженням (жили, м язи і т. ін.) … Український тлумачний словник
понадувати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Надути повітрям, газом і т. ін. багато чого небудь; понадимати. || Натягнувши, розпрямити (вітрила, одежу і т. ін. – про вітер). 2) Збільшити в об ємі напруженням (жили, м язи і т. ін.); понадимати. 3) Нанести багато… … Український тлумачний словник
понадуватися — а/ємося, а/єтеся, док. 1) Наповнившись повітрям, газом і т. ін., збільшитися в розмірах (про багато чого небудь). || Надути щоки (про багатьох). || Збільшитися в об ємі від напруження (про жили, м язи і т. ін.). || Втратити форму, витягнутися… … Український тлумачний словник
Надменность — (старославянск. надути – надуть) черта характера, внешне проявляющаяся самодовольством, самоуверенностью, высокомерием, спесью, пренебрежительным, уничижительным отношением к другим людям. Обычно такое поведение выражено в контактах с лицами… … Энциклопедический словарь по психологии и педагогике
нанести — 1) = наносити (про вітер, заметіль, воду, а також безос. захопивши своїм рухом, принести й скупчити в якомусь місці значну кількість піску, пилу, снігу тощо), нагнати, наганяти, нагонити, нагорнути, нагортати; намести, намітати, навіяти, навівати … Словник синонімів української мови
